Лев Вітковський народився у 1931 році в місті Тула (Росія), живе та працює у Києві. Український живописець, Заслужений діяч мистецтв України, професор Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури.

Художник отримав мистецьку освіту в Дніпропетровському художньому училищі та Київському державному художньому інституті, де навчався у майстерні академіка О. Шовкуненка. Вагомий внесок у розвиток творчої особитості автора зробили майстри-педагоги, видатні українські художники К. Трохименко та В. Пузирков. Художній інститут Вітковський закінчив з відзнакою у 1958 році. Дипломна картина "Шахтарі. Перед зміною". Відтоді він – постійний учасник українських та міжнародних художніх виставок і конкурсів. З 1963 року Лев Вітковський в Національній спілці художників України. У 1980 році – йому присвоєно звання "Заслужений діяч мистецтв України" за значний внесок у розвиток образотворчого мистецтва і активну виставкову діяльність. У 1997 році він був відзначений премією на конкурсі історичного портрету, що проводився Києво-Могилянською Академією, за портрет фундаторки Могилянської Академії – Галшки Гулевичівни. У 1998 році художник – дипломант міжнародного пленера в Білорусі, присвяченого пам'яті художника М. Нєврєва.

Творчі роботи Лева Вітковського знаходяться в музеях України та приватних збірках закордоном. Картина "Перші будівельники" (1963) – в Національному художньому музеї, картини "Мирний ранок" (1965) та "Калина" (1967) – у Донецькому художньому музеї. З 1999 по 2000 рік автор працював у групі художників, що займалася реконструкцією розписів та орнаментів в інтер'єрі відновленого Михайлівського Золотоверхого собору в місті Києві. Зараз художник продовжує професорську діяльність в Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури, де він викладає на кафедрі живопису та композиції. Майже п'ятдесят років митець поєднує творчу роботу з педагогічною, як викладач фахових дисциплін. Велика плеяда сучасних українських авторів щиро вдячна йому за професійне спрямування та дбайливу допомогу у розвитку художніх здібностей.

Aвтор продовжує і розвиває традиції сучасної української класичної школи живопису О. Шовкуненка і К. Трохименка в жанрах тематичної картини, портрету, пейзажу та натюрморту. Він здобув заслужене визнання та прихильність широкої громадськості та мистецької критики. Висока професійна майстерність та живописна культура автора, залучення ним досягненнь імпресіоністичної школи нагадує експерименти Едуара Мане, а глибоке філософсько-символічне світосприйняття поріднює творчість Лева Вітковського з роботами художників модерну, зокрема зі стилістикою Михайла Нєстєрова. Серед останніх цікавих робіт – сповнений ліричного смутку, портрет-освідчення "Українська жінка" (2001), на якому зображено дружину художника, а також, портрети видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка (2001) та відомого скульптора Михайла Лисенка (2003).