Михайлівський Золотоверхий Собор в місті Києві – видатний архітектурний пам’яник, символ затвердження християнських духовних цінностей на Русі, побудований внуком Ярослава Мудрого – Святополком Ізяславовичем у 1108-1113 роках. Багато сторіччь простояв прекрасний собор, зберігаючись силою свого небесного покровителя – “князя ангелів” архангела Михаїла, був свідком багатьох воєн, потясіннь, змін в релігійному та політичному житті Києва. За свою більш ніж 1500-річну історію місто не раз було захоплено ворожими арміями, спалено та пограбовано, але святі образи, увічнені в блиску мозаїк та просторі фресок, продовжували вселяти надію та віру в серця людей, що приходили в чудовий храм, прозваний Золотоверхим. І тільки з приходом комуністичної диктатури, по примсі воїнствуючих невігласів-атеїстів, Михайлівський Золотоверхий Собор було варварськи знищено в 1935 році. Деякі фрагменти прекрасних мозаїк та фресок зберігаються в київському Софійському Соборі, інші – вивезено в Росію. У наш складний час, відновлення Золотоверхого Собору стало знаменням духовного відродження Києва – колиски руського християнства та усієї України, як цивілізованої європейської держави.



До відновлення будівлі Михайлівського Золотоверхого Собору залучені кращі творчі сили з усієї України. Над відтворенням кожної деталі храму, від каменів підмурівка, до мереживних хрестів, що вінчають золоті куполи, працювали видатні архітектори, конструктори, інженери та будівельники. Величезне значення приділено поновленню минулої пишності внутрішнього оздоблення собору. Творчий підхід, велику наснагу та знання своєї справи виявили художники, скульптори, різьбярі по дереву, що майже “з нуля” відтворили складні композиції стінних розписів та декоративних орнаментів, ажурне мереживо золотого барочного іконостасу та рельєфи виблискуючих мармурових балюстрад.



Розписи Михайлівського Собору, а це сюжети із святого писання, виконані за усіма канонами давньоруського храмового живопису. Хімічний склад фарб, колорит палітри підібрані так, щоб протягом довгих років, численних глядачів не залишало піднесене враження свіжості та новизни розписів. За для відтворення таємничого блиску мозаїчних композицій, також застосовуються техніка та методи, що допомагають досягнути максимального впливу на глядача.



Навесні 2000 року відкрито для богослужіння та відвідування центральну частину Михайлівського Золотоверхого Собору, а на початку 2001 – Варварінський та Катериненський бокові вівтарі. Ми запрошуємо усіх, кому цікавий процес духовного пробудження слов’янських народів після багаторічного етичного забуття, відвідати відроджений Михайлівський Золотоверхий Собор у місті Києві та стати свідком історичного підйому національної самосвідомості українського народу. Наша розповідь присвячена людям, які брали участь у цій епохальній події, та які за правом увійдуть в історію нового культурного Ренесансу в Україні.